Підготовка до уроків

Цікавий урок виробничого навчання.

   У понеділок я провела цікавий урок виробничого навчання. Темою якого було: Локальні та глобальні мережі. Відкриття і перегляд Web-сторінок. Пошук і копіювання в мережі. Робота з пошуковою системою.

   Завдання для учнів було таким: знайти в мережі інтернет інформацію яка була подана в картці-завданні. Наприклад, запитання таке: Загадка Леонардо да Вінчі — Джоконда (портрет Мони Лізи).

   Одна із учениць групи №13 Надя Шкарупінська знайшла досить цікавий матеріал по цій темі і я хочу ним з вами поділитись.

   Леонардо да Вінчі — найвидатніший учений та живописець епохи Відродження, скульптор, інженер й архітектор, геній усіх епох. Один із найвидатніших його творів — портрет Джоконди (Мони Лізи). 

Леонардо першим винайшов багато досягнень цивілізації, здійснити які вдалося тільки незадовго до наших днів. Йому належать перші креслення повітряно-літального апарату, рухомих механізмів, складна система подання води у каналізації та багато іншого.

Великий учений за життя говорив загадками й осипав сучасників метафоричними пророцтвами, писав лівою рукою справа наліво, перевертаючи букви в дзеркальному відображенні. Леонардо не підписував своїх творів, але залишав на них пізнавальний знак — птаха, що злітає. Деякі його твори несподівано виявляються через століття.

Окрім численних загадок і ребусів, Леонардо створив геніальний і неймовірно загадковий портрет — портрет Джоконди (Мони Лізи). Глядачі, дивлячись на зображення, по-різному сприймають її відчуття, і неможливо однозначно охарактеризувати внутрішній стан цієї жінки. Незбагненним залишається те, що криється за незвичайною технікою, використаною в портреті — адже головна його загадка в непоясненному виразі обличчя, в незрозумілій усмішці, яка ніби вислизає. 

Загальне визнання

Саме художники були першими шанувальниками «Джоконди» Леонардо да Вінчі. Живопис XVI століття буквально наповнена слідами впливу «Мони Лізи». Взяти, наприклад, великого Рафаеля: він ніби захворів картиною Леонардо, риси Джоконди можна вловити і в портреті флорентінкі, в «Дамі з єдинорогом», і що найдивніше, навіть у чоловічому портреті Бальдасара Кастільоне. Леонардо, сам того не підозрюючи, створив наочний посібник для своїх послідовників, які відкривали для себе багато нового в живописі, беручи за основу портрет «Мони Лізи».

Хто позував для портрета?

Єдиним підтвердженням того, як йшло створення портрета, є слова Джорджо Вазаві, який стверджує, що на картині зображена дружина Франческо Джокондо, флорентійського магната, 25-річна Мона Ліза. Він каже, що поки да Вінчі писав портрет, навколо дівчини постійно грали на лірі і співали, а придворні блазні підтримували гарний настрій, саме через це посмішка Мони Лізи настільки ніжна і приємна.

Але існує чимало доказів того, що Джорджо помилявся. По-перше, голову дівчини покриває траурна вдовина вуаль, а Франческо Джокондо прожив довге життя. По-друге, чому Леонардо не віддав портрет замовникові?

Відомо, що художник не розлучався з портретом до самої смерті, хоча йому пропонували великі на той час гроші. У 1925 році мистецтвознавці припустили, що портрет належить коханці Джуліано Медічі - вдові Констанца д'Авалос. Пізніше Карло Педретті висунув інший варіант: це може бути Паціфіки бандана, інша коханка Педретті. Вона була вдовою іспанського дворянина, була добре освіченою, мала веселу вдачу і прикрашала своєю присутністю будь-яку компанію.

Відомо, що да Вінчі захоплювався трьома книжками – сонетами Буркіелло, «Жартами» Поджіо та Манганелло. Він любив читати нецензурні вуличні вірші. Дослідники вважають, що холодна усмішка – це маска, завдяки якій митець ховався від світу.

Розкрита  таємниця посмішки Мони Лізи

Таємниця посмішки Мони Лізи не дає спокою всім, хто коли–небудь її бачив в живу. Загадкою заворожливої картини Леонардо да Вінчі завжди цікавилися і вчені. А недавно дослідники зробили сенсаційну заяву – секрет Джоконди розкритий.

Про це повідомляє Main Ukraine

Друга картина, яка передувала портрету Мони Лізи і називалася La Bella Principessa (“Прекрасна принцеса“) показує, як да Вінчі навмисно створив оптичну ілюзію, щоб обдурити глядачів, повідомило видання Daily Mail.

Дослідники з Університетів Шеффілда і Сандерленда вивчили ранню картину майстра, щоб розгадати секрет створення “невловимої посмішки“.

Саме по роботі La Bella Principessa вдалося встановити, що геній да Вінчі, відомий також відмінним знанням анатомії і механіки, використовував свої пізнання для створення шедевра.

Геніальний да Вінчі вмів настільки майстерно накладати мазки і змішувати кольори, що мимоволі впливав на переферійного зір людини. Саме ця оптична ілюзія і змушувала людей тривожно вдивлятися в обличчя Мони Лізи.

Тобто особливо накладені тіні навколо очей і рота Джоконди візуально змінюються залежно від кута, під яким людина дивиться на картину.

Ця техніка називається сфумато і завжди використовувалася художниками, але ще ніхто не зміг досягти в цьому такої ж майстерності, як її винахідник – да Вінчі.

Використавши рентгену вчені встановили, що майстер був здатний завдавати шари фарби товщиною всього в пару мікрон, а загальна товщина шару не перевищувала 30–40 мікрон. Також вони не виявили на дошці жодного мазка або відбитку пальців.