Прислів’я про зло та лихих людей

• Посієш вчинок, виросте звичка.
• Розумний від зла біжить, а дурний його доганяє.
• Не плюй в криницю, знадобиться води напиться.
• Роблячи зло, на добро не сподівайся.
• Не роби комусь, що собі не мило.
• Не чини лихого, не бійся нікого.
• Зло тихо лежати не може.
• Злості повні кості.
• Від погляду молоко кисне.
• Не клади в рот руки без рукавиці, бо відкусить.
• Якби міг, то в ложці води утопив би.
• Ледве від сімох відгавкалась.
• Не з доброї муки зліплений.
• Шаленая муха вкусила за вухо.
• Надувся, як півтора нещастя.
• З’їв би, не посоливши.
• Безрогий віл і ґулею б’є.
• Сердиться, ніби йому пес ковбасу з’їв.
• Сердиться, ніби я йому батька вкрав.
• Сама б собі за це їсти не дала.
• Сам себе раз у рік любить.
• Ну й тиха: постав на воротях і гони череду — не піде.
• Гадюка як не вкусить, то засичить.
• Сердите, аж у роті чорно.
• У сердитого й коліна гострі.
• І хороша, і вродлива, тільки шкода, що сварлива.
• Серце з перцем, а душа з часником.